Ростріпувати, ную, єш, сов. в. ростріпа́ти, па́ю, єш, гл.

1) Растрепывать, растрепать. Чуб. V. 1033. Косо моя жовтенькая! не мати тя росчісує, візник бичем ростріпує. АД. І. 86.

2) Разбивать, разбить. Рострепати яйце. Дівка растрепала горнец. Вх. Уг. 266.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 81.