Роспукати, каю, єш, сов. в. роспукнути, ну, неш, гл.

1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди. Рудан. I. 13.

2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає. Рудан. І. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 77.