Роскублитися, блюся, лишся, гл.

1) Устроить большое гнѣздо, занять гнѣздомъ много мѣста.

2) Родить много дѣтей. Моя Мотронка як роскублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться. Г. Барв. 179.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 69.