Роскошитися, шуся, шишся, гл.

1) Расположиться.

2) Жить въ довольствѣ. Г. Барв. 518. Чоловіче мій, роскоші мої, роскоші превеликії! роскошилася я за тобою, як верба над водою. Н. п. Г. Барв. 285.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 68.