РОМА́ШКОВИЙ, а, е. Прикм. до рома́шка. Юрко пошукав очима і, вибравши місце, сів у ромашкову гущину (Коз., Вибр., 1947, 74); Ромашковий цвіт; // Укритий, зарослий ромашками. Чи на раду свою запросити подруг, щоб дівочий розвіяти жаль, Щоб доріжка мені, як ромашковий луг, зацвітала і кликала вдаль (Мал., Серце.., 1959, 111); // Зробл. з квітів ромашки. Ромашковий вінок; // Вигот. із висушених квітів ромашки. Ромашкова настойка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 879.