РОМАНІ́СТ1, а, ч. Письменник, який створює романи (див. рома́н1 1); автор романів. Емоціональна насиченість, образні порівняння в описах і портретних малюнках — характерна риса стилю Івана Ле як історичного романіста (Іст. укр. літ., II, 1956, 204); Я зовсім не хочу відчувати себе романістом. Коли я читаю роман.., я уявляю собі заклопотаного автора. Він сидить біля столу, повний всілякої премудрості, знань і вражень (Ю. Янов., II, 1958, 30); Кілька разів поривався [Ломов] читати першу сторінку нового роману, одержаного разом з гучним написом від товариша, молодого романіста (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 356).
РОМАНІ́СТ2, а, ч.
1. Фахівець з романської філології.
2. Фахівець з римського права.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 877.