РОЗІ́СКРЮВАТИ, ює, недок., РОЗІСКРИ́ТИ, и́ть, док., перех., рідко. Викликати яскраве сяяння, іскристе світіння. Повний щит місяця хилився до заходу, а його біле світло розіскрювало замерзлий сніг (Фр., VI, 1951, 245).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 686.