РОЗІПРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІПРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Розм’якати, розпарюватися під дією вологи й тепла (про предмети).

2. розм. Укриваючись потом від утоми, задухи, сильно розігріватися (про людей).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 684.