РОЗЩИ́ТАНИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розщита́ти. «Дзвінок» буде розщитаний на дітей від 7-ми до 15-ти літ (Л. Укр., V, 1956, 115); Вона дуже любила порядок — все у неї було розщитане, коли що робити: коли шить, коли полотна білити (Григ., Вибр., 1959, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 870.