РОЗШИФРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗШИФРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розбирати, читати написане, передане шифром. Вдома, розшифровуючи свої стенографічні записи, вдумувалась [Юля] у них, аналізувала кожне слово (Донч., V, 1957, 228); [Буйко:] Оголошено мобілізацію. (Дає записку) ..Допоможи йому розшифрувати. Бо лисинка Костя Назаровича ще тугувата на шифри (Баш, П’єси, 1958, 22); // розм. Читати написане нерозбірливо або незрозумілою мовою. Радянські вчені.. з Новосибірського інституту математики завдяки ЕОМ розшифрували старовинні рукописи майя (Мист., 5, 1965, 11); // розм. Розкривати зміст яких-небудь знаків. Старовинне писання розгортає свої сторінки перед проникливим комсомольським оком. Треба уважно прочитати кожний рукопис, розшифрувати кожну карту і план (Донч., II, 1956, 19); // перен., розм. Розуміти, розгадувати смисл чогось невідомого, загадкового. Хімікові-органіку після кожного синтезу доводиться розшифровувати будову речовини (Наука.., 8, 1963, 37); Дозвольте мені розшифрувати ваші алегорії (Ю. Янов., V, 1959, 127); // перен., розм. Здогадуватися про що-небудь, розгадувати щось за якимись ознаками. Юрко став у під’їзді, ловив кроки запізнілих перехожих, розшифровував, помилявся, дослухався знову (Мушк., День.., 1967, 164); // перен., розм. Викривати кого-небудь. Обидва рази провокаторки.. не змогли гру довести до кінця,— їх розшифровували (Ю. Янов., Мир, 1956, 77); Маруся Гонта могла б уже не з’являтися більше в контррозвідку, якби там не було Поля Ерліха. А в даному разі — мусить, щоб не розшифрувати себе (Бурл., М. Гонта, 1959, 203).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 867.