РОЗШИ́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розши́рити. Тіло у видри сплющене, розширене до хвоста (Знання.., 1, 1970, 29); Ганна жадібно, на повні груди, вдихнула чистого повітря, поклала на пісок свій чемодан і розширеними від захвату очима впилася в краєвид, що розіслався перед нею (Коз., Сальвія, 1959, 14); Інженер бачив,.. як вода заливала сідло і торби. Розширеними від жаху очима дивився, як гинули наслідки його тривалої важкої роботи (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 198); // розши́рено, безос. присудк. сл. Для захисту рослин від різних хвороб розширено дослідження вірусів та антибіотиків живих організмів (Наука.., 8, 1961, 28).

2. у знач. прикм. Який збільшився в розмірах.

3. у знач. прикм. Який зріс кількісно, в обсязі і т. ін. Для радянської поезії характерна розширена масштабність бачення світу, суспільно важлива проблемність, продиктована світоглядом (Вітч., 5, 1968, 201); Ось уже призначено й день розширеного урочистого засідання фабричного комітету (Коз., Листи.., 1967, 164).

◊ Розши́рене відтво́рення див. відтво́рення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 866.