РОЗШАРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Розчервонітися, стати червоним на обличчі. Вся вона, стоючи [стоячи] коло печі, розшарілася (Мирний, І, 1954, 62); Дівчата розцвілися, розшарілися після роботи — бачу, жартувати їм хочеться (Гончар, IV, 1960, 233).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 864.

Розшарітися, ріюся, єшся, гл. = Розчервонітися. Дивлюсь; вона так розшарілась. Екатер. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 62.