РОЗШАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати шаленим, несамовитим; розбушуватися. Розгуляється, розшаленіє буря, почне сікти, з корінням рвати кволі саджанці (Жур., Звич. турботи, 1960, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 864.