Про УКРЛІТ.ORG

розхід

РОЗХІ́Д, хо́ду, ч.

1. рідко. Дія за знач. розхо́дитися 1, 9, 10. Швидкий розхід творів Шевченка та перших оповідань М. Вовчка, увага, яку до них показувала критика та публіка в цілій Росії, доказує, що.. їм нічого жалуватися на байдужість як місцевої, так і великоруської публіки (Драг., І, 1970, 308).

2. розм. Затрата, витрачання грошей, коштів на що-небудь; сума витрачених грошей. — Коли тобі жалко дітей, то зодягай сама, а в мене й без вас багато розходу (Вовчок, І, 1955, 28); [Xрапко:] У мене одного місячного розходу більше ніж на сотню набереться… (Мирний, V, 1955, 130); [Косяк:] Ой, розходи, розходи у нас. Як подивлюсь — серце ниє, ниє (Зар., Антеї, 1962, 237); [Ганна:] Розход великий у держави, а про нас не забувають (Мороз, П’єси, 1959, 20); // Споживання, витрачання чого-небудь. На поверхні Марса, як і на Землі, існує такий водний режим, при якому розхід вологи відстає від її приходу, і відбувається назбирування води (Рад. Укр., 19.IV 1964, 3).

◊ В розхі́д [пуска́ти (пусти́ти, ви́вести)] кого — розстрілювати, знищувати кого-небудь. — Не заривайся. А коли візьмеш [Жмеринку], менше пускай в розхід [полонених]. Це не завжди досягає мети (Довж., І, 1958, 178).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 850.

вгору