РОЗХЛЮПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і РОЗХЛЮПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., перех. Підсил. до розхлю́пати. Я Дніпро розхлюпочу шоломом, Щоб посіяти рожі густі (Мал., Звенигора, 1959, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 851.