РОЗХИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розхи́тувати. Зміна спадковості рослин — процес двохетапний. Перший стан — розхитування, порушення, ліквідація консерватизму старої спадковості (Наука.., 4, 1963, 19); Маркович надавав великого значення прислів’ям і приказкам, що відображали розхитування основ феодалізму в Росії (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 850.