РОЗХВО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗХВОРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., розм. Починати хворіти, ставати хворим. Остап знемігся і зовсім розхворівся; його палила гарячка (Коцюб., І, 1955, 360); За цих кілька днів марного очікування в брудному закутку товарної станції жінка ще дужче розхворілась (Стельмах, І, 1962, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 849.