Про УКРЛІТ.ORG

розумування

РОЗУМУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розумува́ти. Там, де Нечуй-Левицький переходить більш конкретно до розумувань політичного і літературно-теоретичного характеру, він часом не далеко відходить від «правдянської» естетики (Укр. літ. критика.., 1959, 153); Комуністичному суспільству не потрібні «знання ради знань», марне розумування, хід думок вхолосту (Ком. Укр., 6,1961, 57); // Результат роздумів, погляди, переконання. — Не розумію і не збираюсь розуміти цих псевдопсихологічних антинаукових розумувань (Собко, Срібний корабель, 1961, 164); Всупереч своїм дотепно-болючим розумуванням, Плужник все ж був до кінця відданий поезії і прекрасно знав її силу (Не ілюстрація.., 1967, 296).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 846.

вгору