Про УКРЛІТ.ORG

розумочок

РОЗУМО́ЧОК, чка, ч., зневажл. Те саме, що ро́зум 1, 2. Потеряла [загубила] я віночок Через дурний розумочок Під явором зелененьким З козаченьком молоденьким (Укр.. пісні, 1, 1964, 483); А червона калиночка крізь ліс подалася; дурний же мій розумочку, що поквапилася (У. Кравч., Вибр., 1958, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 846.

вгору