РОЗТРЯСА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗТРЯСТИ́СЯ, се́ться, док., рідко. Те саме, що розтру́шуватися 1, 2. Сиділа у Вижниці три дні, розтрясшись трохи через гірську дорогу (Л. Укр., V, 1956, 375); Добравсь на поганенькому вілісі.. З ніг валюся, так розтрясся в дорозі (Довж., III, 1960, 458).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 835.