РО́ЗТРУСКА, и, ж. Втрата у вазі продуктів, сипких речовин під час їх зберігання та перевезення. Дали [дівчата] слово.. Тож і пильнуй [буряки]! Бо розтруска так і підстерігає на кожному кроці (Кучер, Трудна любов, 1960, 60); Старший млинар ненавидить свого помічника тихою ненавистю, бо при Ярославі менше відходить.. «на пил, на усушку та на розтруску» (Вол., Місячне срібло, 1961, 192).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 834.