РОЗТО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розто́чувати¹. Виточування деталей і розточування отворів було об’єднано на одному.. автоматі, внаслідок чого вивільнився револьверний верстат, а випуск деталей збільшився вдвоє (Укр. іст. ж., 4, 1960, 5); Розточування блоків автомобільних двигунів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 829.