РОЗТО́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до розточування. Розточувальні роботи; // Признач. для розточування. Найбільш поширені такі групи металорізальних верстатів: токарні, свердлильні і розточувальні, фрезерні, стругальні, шліфувальні (Слюс. справа, 1957, 49); Різці розрізняють також за видом обробки: прохідні, підрізні, відрізні, розточувальні, фасонні (Різальні інстр.., 1959, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 829.