РОЗТО́РСАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розто́рсати. — Мої нерви зовсім розбиті, розторсані (Н.-Лев., VI, 1966, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 829.