РОЗТОРО́ПНИЙ, а, е. Який відзначається спритністю; моторний, меткий. Чим не погонич [Данько]? Меткий, розторопний, веселий… (Гончар, І, 1959, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 829.