РОЗТОВСТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати товстим, дуже погладшати. Розповніла чогось вона, розтовстіла, лице аж набрякло (Мирний, I, 1954, 234); Розтовстів наш котик дуже — До мишей йому байдуже!.. (Бойко, Ростіть.., 1959, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 827.