РОЗТЛІВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗТЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док.

1. Ставати аморальним, розпутним; розбещуватися.

2. тільки недок. Пас. до розтліва́ти¹.

РОЗТЛІВА́ТИСЯ², а́ється, недок., діал. Розгорятися. *Образно. В міру того, як говорив [журналіст], його чорні очі розтлівались понурим блиском (Фр., VI, 1951, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 826.