РОЗТАШО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розташува́ти. Гетьманські кулемети, розташовані на високому березі за горбами, не могли обстрілювати наступаючих (Довж., І, 1958, 153); Треба спочатку послати в Яблуневію розвідників, які б вивідали, що за сили у ворога і де вони розташовані (Донч., V, 1957, 184); Тимка і Марка не послали на фронт з тим ешелоном, у якому вони їхали, а залишили в резервних частинах, які, одначе, були розташовані недалеко від фронту (Тют., Вир, 1964, 487); Водограї, що густо й систематично були розташовані серед клумб, самі раптом вибухали дощем рясних крапель (Смолич, І, 1958, 63); У східній частині СРСР майже на тій самій широті, що й Мурманськ, розташоване місто Верхоянськ (Фіз. геогр., 5, 1956, 98); // розташо́вано, безос. присудк. сл. Тепер стіна, що відділяла друкарню від цих квартир, була розібрана і в новому приміщенні розташовано наборний та палітурний цехи (Вільде, Сестри.., 1958, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 822.