РОЗСІ́ДЛУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗСІДЛА́ТИСЯ, а́ється, док.

1. Скидати з себе сідло, звільнятися від сідла (про осідлану тварину).

2. тільки недок. Пас. до розсі́длувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 807.

Розсідлуватися, луюся, єшся, сов. в. розсідлатися, лаюся, єшся, гл. Разсѣдлываться, разсѣдлаться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 57.