Про УКРЛІТ.ORG

розсуд

РО́ЗСУД, у, ч.

1. Рішення, висновок. Позачергові сесії скликаються Президією Верховної Ради Української РСР за її розсудом або на вимогу однієї третини депутатів Верховної Ради (Конст. УРСР, 1969, 11).

На свій (вла́сний, твій і т. ін.) ро́зсуд — згідно з своїм (власним, твоїм і т. ін.) рішенням, розумінням чого-небудь. Він тримався самовпевнено, все робив на свій розсуд і терпіти не міг ніякої критики (Минко, Вибр., 1952, 64); Наполеон хотів примусити Росію не втручатись в європейські справи, щоб міг він в Європі діяти на власний розсуд (Кочура, Зол. грамота, 1960, 60); Ляховський схилив голову, віддаючи свою пропозицію на шефів розсуд (Шовк., Людина.., 1962, 352); — Терміново треба хлопцям доручити розповсюдження [листівок]. Одну наклеїти на майдані. Однуна твій розсуд (Ю. Янов., І, 1954, 154).

2. Розмірковування, роздум. Через усю поезію М. Старицького проходить як основний мотив ненависть до самодержавного ладу,.. і тільки в окремих віршах письменник збивається на абстрактні розсуди в дусі надкласового гуманізму і на обстоювання ліберального культурництва (Іст. укр. літ., І, 1954, 412).

3. Те саме, що ро́зум 1, 2. Бий його, сину, бий усіх!кричав, втративши розсуд, старий Шумейко (Шиян, Баланда, 1957, 259); Юна Іванка належала до тієї категорії людей, які і за своїм віком і за характером не дуже полюбляють поради розсуду, вони цілком в полоні серця (Чаб., Тече вода.., 1961, 119).

4. Суд. [Люцій:] Краще, якби тирани наші віддавали всі присуди свої на розсуд божий (Л. Укр., II, 1951, 417).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 819.

вгору