РО́ЗСТИЛ, у, ч., спец. Дія за знач. розстила́ти, розісла́ти.

У ро́зстил — розстеляючи по поверхні чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 817.