РОЗСТАНО́ВНИК, а, ч. Робітник, що займається на виробництві розстановкою чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 816.