РОЗСВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗСВІНУ́ТИСЯ, не́ться, док. Те саме, що розсвіта́ти. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому (Вовчок, І, 1955, 191); *Образно. І я життям багатим розсвітаюсь,.. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (Тич., II, 1957, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 801.

Розсвітатися, тається, гл. безл. = Розсвітати. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому. МВ. ІІ. 93.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 56.