РОЗРІЗНЯ́ТИСЯ¹, я́ється, недок.

1. Мати певні особливості, відмінності, характерні риси, які відрізняють що-небудь від чогось. Як споживні вартості, товари розрізняються насамперед якісно.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 43); Розрізняються місцеві прийоми дерев’яних жилих будов Гуцульщини, Бойківщини (Дерев. зодч. Укр., 1949, 11).

2. Пас. до розрізня́ти¹.

РОЗРІЗНЯ́ТИСЯ² див. розрі́знюватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 794.

Розрізнятися, ня́юся, єшся, сов. в. розрізнитися, ню́ся, нишся, гл. Раздѣляться, раздѣлиться, разлучаться, разлучиться, пойти разными путями. Як же почули Олену, так зараз і розрізнились, неначе й не вони. Кв. І. 40. Ой у полі, в полі три дороги — треба розрізнитись. Мет. 364.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 55.