РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розряди́ти¹.

РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ², а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розряди́ти².

2. у знач. прикм. Дуже гарно, пишно вбраний, одягнений. Хлібороби якось понуро дивилися.. на молодого панича, що рядом з розрядженою Мариною літав городом скаженою тройкою коней (Мирний, III, 1954, 232).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 799.