РОЗПУ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПУШИ́ТИСЯ, пу́шиться, док.

1. Ставати пухким, нещільним, розсипчастим. Худоба витоптує органічну масу, мул розпушується (Хлібороб Укр., 10, 1968, 21).

2. Ставати пухнастим (про волосся, шерсть, пір’я і т. ін.). Білі вуса владики розпушились, наче коси дівочі, вітром розмаяні (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 302).

3. тільки недок. Пас. до розпу́шувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 786.