Про УКРЛІТ.ORG

розпутство

РОЗПУ́ТСТВО, а, с. Те саме, що розпу́ста. [Степан:] Треба дітей дома вчити, то вони і в царській службі шануватимуться! [Xаритон:] Як його вчити? Таке розпутство завелося!.. (Кроп., II, 1958, 46); — Ач, розвелося розпутства! Ач! Дивитися бридко (Баш, На.. дорозі, 1967, 183).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 785.

вгору