РОЗПРЯ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпрямля́ти; // у знач. прикм. Коли чучело стоятиме з розпрямленими крилами, то треба вставити в них дріт (Вигот. чучел.., 1956, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 781.