РОЗПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпрягти́. На великому зеленому шкільному дворі паслась розпряжена вже візником коняка (Коцюб., І, 1955, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 781.