РОЗПРО́СТУВАТИСЯ і рідко РОЗПРОСТО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПРО́СТА́ТИСЯ, про́ста́юся, про́ста́єшся, док.

1. Напружуючи м’язи, розгинатися, випрямлятися. Гадюка розпросталася й рушила до найближчого куща, де б вона мала змогу врятуватися (Ле, Ю. Кудря, 1956, 18); Хотілось розпростатись, рвонутися, щоб усе довкола затріщало (Мушк., День.., 1967, 31).

2. Ставати рівним, без зморщок і складок; розправлятися. — Хто тебе сорочкою отак погано перев’язав? — А я сам.. — Він підняв поранену руку догори, і на ній почала розкручуватися, розпростуватися сорочка (Стельмах, Правда.., 1961, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 781.