РОЗПРОПАГО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпропагува́ти. — Комуністи організовували рух опору, коли хочете знати! Зрозуміло? — Що ж, запишемо інакше: розпропагований комуністами… (Ю. Янов., II, 1954, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 779.