РОЗПРИ́СКУВАЧ, а, ч. Прилад для розприскування якої-небудь рідини або нанесення її струменем на якусь поверхню. Нині спеціальний розчин.. за допомогою розприскувача наноситься на поверхню панелей (Веч. Київ, 23.VІІІ 1971, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 779.