РОЗПО́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПО́РПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм., рідко. Розгрібати, розкидати що-небудь зібране докупи. В тій хвилі вояки, що розпорпували решту сіна, підняли крик (Фр., IV, 1950, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 776.