РОЗПОВСЮ́ДНИК, а, ч., рідко. Те саме, що розповсю́джувач. Розповсюдники «Правды» знаходили різноманітні способи для того, щоб доставити газету на завод (Ком. Укр., 4, 1962, 71); Розповсюдників квитків мало не роздирали: кожному хотілось потрапити на цей незвичайний концерт (Баш, На .. дорозі, 1967, 191).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 773.