РОЗПЛО́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розплоди́ти і розплоди́тися. Дичину можна стріляти, але й треба разом з тим створювати умови для її швидкого розплодження (Ком. Укр., 8, 1966, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 770.