РОЗПЛИ́ВЧАСТО. Присл. до розпли́вчастий 2, 3. Специфіка місця і часу, колорит епохи передані в.. творі чисто зовнішньо, досить розпливчасто і умовно (Рад. літ-во, 3, 1957, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 769.