РОЗПЛАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗПЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. розпла́влять; док., перех. Нагріваючи (метал, скло і т. ін.) до високої температури, перетворювати їх у рідину, доводити до рідкого стану. Якщо блискавка проходить через метали, вона розплавляє їх (Фізика, II, 1957, 93); Розплавляючи шихту, ми стараємось.. високоякісно підготувати ванну до окислювального періоду (Рад. Укр., 14.XI 1954, 1); Крутоярові вдасться швидше розплавити шихту, коли під час завалки піч не прохолоне (Собко, Біле полум’я, 1952, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 766.