РОЗПАСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗПАСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док.

1. Ставати ситим, угодованим від доброї паші (про худобу).

2. перен., зневажл. Те саме, що роз’їда́тися 1. — Розпасся [Никанор] на панських харчах.., — як відрубала молодиця (Стельмах, І, 1962, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 758.