РОЗПА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпа́рювати. Часто шерстяні нитки, зв’язані вузликами досить туго, під час розпарювання або перемотування розв’язуються самі по собі (В’язання.., 1957, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 758.