РОЗПАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпакува́ти. Усе з-за кордону доходить до мене вільно, посилок навіть не роздивляються, бо доходять не розпаковані (Коцюб., III, 1956, 289); — Це я вам привезла з Криму,— пояснювала Серафима Іванівна, ставлячи все розпаковане на полички (Мокр., Острів.., 1961, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 755.